Дж.Б.Перголезі

СТАБАТ МАТЕР

Постановний склад

Музичний керівник постановки – народний артист України Олексій Баклан

Диригент-постановник – Анатолій Бойченко

Хормейстер-постановник – Анжела Масленнікова

 

ВИКОНАВЦІ:

 

ХОР ТА СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР ТЕАТРУ

 

СОЛІСТИ:

 

лауреат міжнародних конкурсів Тамара Ходакова, Олеся Біласюк (сопрано)

лауреат Міжнародного конкурсу Тетяна Странченко (мецо-сопрано)

 

Музичний керівник постановки – народний артист України Олексій Баклан

Диригент-постановник – Анатолій Бойченко

Хормейстер-постановник – Анжела Масленнікова

 

Концертмейстери – лауреат Міжнародного конкурсу Юлія Ященко,

Катерина Купцова, Любов Орлова

«STABAT MATER» – католицька хорова композиція  про скорботу Божої Матері біля підніжжя Хреста на текст розповсюдженого за середньовіччя вірша, написаного латиною. Вірш, який приписують францисканському ченцю Якопоне да Тоді, що жив у ХІІІ ст., розпочинається словами «Stabat Mater dolorosa» («Мати зажурена стояла»). Наприкінці ХІУ ст., покладений на популярну мелодію, він увійшов у співочу практику у вигляді секвенції. Класичні зразки цієї композиції у Ж.Депре та Палестрини. Найвідоміші «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі та Й.Гайдна (ХУІІІ ст.), Ф.Шуберта, Дж.Россіні, Дж.Верді, А.Дворжака (ХІХ ст.), Ф.Пуленка, К.Шимановського, К.Пендерецького (ХХ ст.). Дослівний переклад з латини не справляє такого враження, як музичний твір у цілому. Г.Гейне відмічав: «Найвидатніші художники і у живопису, і в музиці скрашували безмежні жахи пристрастей Христових багатством кольорів і зм’якшували криваву серйозність грайливою ніжністю...».

Серед найвеличніших творів європейської музики «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі.

Італійський композитор Джованні Баттіста Перголезі (справжнє прізвище Драгі (1710-1736)) – видатний представник неаполітанської музичної школи, писав переважно опери, камерні твори та духовну музику. Вишукані й піднесені твори Перголезі – зразок справжньої професійної майстерності й натхненних прозрінь творчої інтуїції. Коротке життя композитора овіяне таємницями і легендами, одна з яких пов’язана із створеним незадовго до смерті  геніального твору – «Stabat Mater». Він покохав дівчину, батьки якої не дозволили їй вийти заміж за бідного музиканта. Дівчина, яка своєю вродою і вдачею дуже нагадувала композитору Діву Марію, стала черницею і невдовзі померла у монастирі. А невтішний Перголезі написав божественну музику, в якій оспівав свою кохану. Твір, що складається з 13 частин, витриманий у стилі lamento – жалоби, скорботи. Це зворушлива оповідь про глибокі людські почуття. Звучання музики Перголезі легке і прозоре – лише щемливі дисонанси та меланхолійний мінор іноді засмучують його. Світло і надія проглядають крізь смуток «Stabat Mater». Особливо вражає заключний номер – один з кращих у кантаті за проникливістю, щирістю почуттів. Однак передостанній номер і особливо четвертий (арія мецо-сопрано) виділяються своєю грацією, веселістю та народним характером, де відчутні інтонації задерикуватих італійських канцонет. За узагальненням та глибиною емоцій Дж.Б.Перголезі у якісь моменти наближається  до В.А.Моцарта. Композитор Дж.Россіні, почувши цю музику, був розчулений, він вважав, що «у своєму жанрі вона досягає безмежної краси».

5 липня 2005 року «Stabat Mater» Дж.Б.Перголезі вперше прозвучав у виконанні хору та симфонічного оркестру Київської муніципальної опери, вокальні партії виконували солістки театру, лауреати міжнародних конкурсів Людмила Монастирська та Тетяна Странченко.