С.Прокоф'єв

ПОПЕЛЮШКА

Балет на 2 дії

Лібрето М.Волкова за мотивами казки Ш.Перро

Постановний склад

Диригент-постановник – нар. арт. України Олексій Баклан  

Балетмейстер-постановник – нар. арт. СРСР, лауреат Національної     

премії України ім. Т.Шевченка Валерій Ковтун

Художники-постановники – Петро Окунєв, Ольга Шаішмелашвілі (Санкт-Петербург)

Диригент Євген Воронко

Балетмейстери-репетитори – Оксана Хамровськазасл. арт.України Костянтин Віновой, Іван Козлов

Режисер, який веде виставу – Тетяна Лук"янець

 

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

 

Попелюшка

засл. арт. України, лауреат Міжнар. конкурсу Оксана Бондаренко,

лауреат Міжнар. конкурсу Міе Нагасава

Принц

засл. арт. України, дипломант міжнар. конкурсів Костянтин Віновой,

лауреат міжнар. конкурсів Ігор Хомищак

Мачуха

Андрій Глава,

Володимир Гораш,

Артем Тимчук

Сестри:

Старша сестра 

Ольга Білоцерківська,

Ірина Іванів

Молодша

Галина Гриньків,

Лілія Красницька,

Катерина Маркова

Батько Попелюшки – 

Олександр Душаков

Фея-жебрачка

дипломант Міжнар. конкурсу  Дарина Крулевська,

Маргарита Кузнєцова

Блазень

лауреат міжнар. конкурсів Ігор Хомищак,

Олексій  Захарченко,

Дмитро Колос,

Мирослав Черноус,

Михайло Щербаков

Учитель танців

Анатолій Воронцов, 

Олександр Душаков,

Костянтин Цаприка

Пори року:

Весна

лауреат  Міжнар. конкурсу Міе Нагасава, 

Галина Гриньків, 

Ірина Іванів,

Катерина Соколова,

Маріанна Станкевич

Літо

засл. арт. України, лауреатМіжнар.  конкурсу Оксана Бондаренко,

лауреат Міжнар. конкурсу Міе Нагасава,

лауреат міжнар.конкурсів Тетяна Циганкова

лауреат Міжнар. конкурсу Яна Губанова,

Крістіна Бакляк,

Ірина Іванів,

Юлія Кузьмич

Осінь

засл. арт. України, лауреатМіжнар. конкурсу Оксана Бондаренко,

лауреат міжнар.конкурсів Тетяна Циганкова

лауреат Міжнар. конкурсу Яна Губанова,

Ірина Іванів

Зима

лауреат  Міжнар. конкурсу Міе Нагасава,

Юлія Кузьмич,

Анастасія Романицька

 

Гості, почет феї, слуги, служниці – артисти балету

 
 

Композитор Сергій Сергійович Прокоф’єв (1891-1953) був автором творів у найрізноманітніших жанрах.

Світ балетного театру увійшов у життя Прокоф’єва ще у ранньому дитинстві. У вісім років мати привела його на «Сплячу красуню» Чайковського, і ця вистава на все життя залишила слід у його душі.

Новаторськи переосмисливши досягнення П.Чайковського та О.Глазунова, композитор створив власний прокоф’євський балетний театр, театр великих ідей, де торжествують щастя і добро, а поразка зла завжди неминуча.

У передвоєнні роки, окрилений успіхом «Ромео і Джульєтти», натхненний мистецтвом Г.Уланової, композитор розпочав створювати «Попелюшку» за казкою Ш.Перро. Про звій задум С.Прокоф’єв писав: «Авторам балету хотілося, щоб глядач у цій казковій оправі  побачив живих людей, які відчувають і переживають... Окрім драматичної побудови, для мене дуже важливим було, щоб балет «Попелюшка» виявився найбільш танцювальним, щоб танці витікали з сюжетної канви, були різноманітні і щоб артисти балету мали можливість достатньо потанцювати і показати своє мистецтво...»

Звернувшись до традицій класичного балету, композитор створив тонке ліричне полотно, зіткане з пастельних тонів, що випромінюють то м’яку посмішку, то тиху  радість або заповітну мрію про щастя. Уповільнені розливи мелодійних побудов та оповідальна манера їх розвитку – все підкорено своєрідності казкового жанру. Присвячуючи кращі ліричні сторінки твору Попелюшці, він використовує як лейтмотив у її характеристиці такий улюблений ним вальс. Піднесена лірика відтіняється у балеті вишуканими стилізаціями придворних танців, а також гротесково-пародійними образами злої мачухи та сварливих сестер, у створенні яких проявився непідробний гумор Прокоф’єва.

Партитура була завершена у 1944р., а вже в листопаді 1945р. у Большому театрі в Москві відбулася прем’єра в постановці Ростислава Захарова та оформленні Петра Вільямса, головну партію танцювали Ольга Лепешинська та Галина Уланова. У квітні 1946р. прем’єру показав Ленінградський театр опери та балету ім. С.Кірова, постановник і виконавець партії Принца – Костянтин Сергєєва, Попелюшка – Наталія Дудинська.

Поєднання композиторських достоїнств партитури  – її образності, мелодійної щедрості, драматургічної логіки та танцювальності, зробили «Попелюшку» однією з кращих музичних казок у світі. Ця музика –джерело натхнення для балетмейстерів у різні часи. Найбільш яскравими стали прочитання Фредеріка Аштона (Лондон, 1948), Олега Виноградова (Новосибірськ, 1964), Маргарити Арнаудової (Харків, 1968), Георгія Алексідзе (Перм, 1980), Михайла Баришнікова (Ей Бі Ті, США, 1983), Рудольфа Нурієва (Паризька опера, 1987), Володимира Васильєва (Кремлівський балет, Москва, 1991), Наталії Касаткіної та Володимира Васильова (Московський театр класичного балету, 1993), Олексія Ратманського (Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2002).

Вперше на сцені Київського театру опери і балету ім. Т.Шевченка «Попелюшка» з’явилася у 1948р. у постановці Сергія Сергєєва. Яскраві образи створили у цій виставі зірки українського балету Антоніна Васильєва та Євгенія Єршова (Попелюшка), Микола Апухтін та Анатолій Бєлов (Принц).

У 1989р. цю постановку змінила «Попелюшка» в хореографії Віктора Литвинова.

На сцені Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва прем’єра «Попелюшки» відбулася у травні 2004р. Попри всі модерні прочитання прокоф’євської партитури, яких з’явилося чимало в останні роки, постановники побачили свій балет як казкову класичну виставу, зважаючи не лише на спрямування і виховну функцію театру для дітей та юнацтва, а й на те, що саме таким задумував його композитор.

Ця постановка одразу ж завоювала не лише прихильність маленьких і дорослих глядачів, а й захоплені відгуки преси. Київські журналісти визнали виставу однією з найкращих постановок за всю історію муніципального театру. Адже вона з великою емоційною силою втілює тему кохання і щастя, приваблює іронічно-гротесковими характеристиками негативних персонажів й оспівує красу життя.

 

«Нова постановка «Попелюшки» ошатна, емоційна і схожа на енциклопедію балету: у виставі ґрунтовно опрацьовані класика, характерний танець та пантоміма».

                                                      М.Храпачова «Афиша», 2004, № 25



«Сюжет казковий, а вистава життєподібна, зворушлива, смішна, іронічна і святкова...»

«Ковтун любить хореографічну поліфонію: солісти танцюють лірику, кордебалет – класику, а характерне тріо (гротескова Мачуха та її доньки) втілюють саркастичний прокоф’євський гротеск».

                                                   А.Гарш  «Понедельник», 2004, 31 травня

 

«У цілому нова постановка справляє враження динамічної, яскравої, справді казкової вистави, цікавої для дітей та дорослих. Її приємно дивитися, вона містить чимало оригінальних знахідок».

«... балетмейстер-постановник Валерій Ковтун та диригент-постановник Олексій Баклан ретельно переглянули партитуру балету, намагаючись максимально наблизити постановку до задуму композитора».

«... хореографічна концепція Валерія Ковтуна, що максимально відповідає сюжету та музичному полотну, у кінцевому результаті явила саме той сценічний феномен, який називають ілюзією реальності».

                                         С.Пирогов «Демократична Україна», 2004, 10 червня

Прем’єра вистави у Київському муніципальному

театрі опери і  балету для дітей та юнацтва

відбулася 6 травня 2004





Тривалість вистави – 2 год.