ART-СЦЕНА театру МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. КІНО, ЩО ЗВЕТЬСЯ ЖИТТЯМ

Музично-драматична вистава

Постановний склад

Режисер-постановник – Анастасія Гнатюк

Художник-постановник – Марія Грабченко

Хормейстер-постановник – Анжела Масленнікова

Концертмейстери – лауреат Міжнародного конкурсу Аліна Костик, лауреат Міжнародного конкурсу Марія Поляшова, Любов Орлова

 

Виконавці:

Олександр Рудько  –  художнє слово

Ірина Ушаньова  –  сопрано

Марія Поляшова – фортепіано

артисти хору





В основі сценарію - цикл із 15 сонетів «Вінок на березі юності», створений Миколою Вінграновським у двадцятирічному віці.

Сонети втілюють мрії молодої людини про майбутнє життя, про кохання, дружбу, долю рідного народу та батьківщини.

Кожен сонет відтворює філософські роздуми про те, як належить прожити своє життя!

 

Микола Степанович Вінграновський (1936-2004) -  український письменник-шістдесятник, режисер, актор, сценарист, учень видатного українського кінорежисера Олександра Довженка, він зміг у повній мірі розкрити всі свої таланти: акторський (Іван Орлюк у фільмі «Повість полум'яних літ» (1961), Дончак – «Сейм виходить з берегів» (1962)), режисерський (художні стрічки, відзняті на кіностудії імені О. Довженка: «Дочка Стратіона» (1964), «Ескадра повертає на захід» (1966), «Берег надії» (1967), де він зіграв також роль Вацлава Купки, «Дума про Британку» (1970) — роль Несвятипаски, «Тихі береги» (1973), «Климко» (1984), та документальні фільми «Слово про Андрія Малишка» (1983), «Щоденники О.П. Довженка» (у співавторстві з Леонідом Осикою), «Щоденник. Довженко. 1941–1945» (1993), «Чигирин — столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993), «Батурин — столиця гетьмана Івана Мазепи» (1994), «Галич — столиця князя Данила Галицького» (1995), «Гетьман Сагайдачний» (1999).

Та найповніше Миколі Вінграновському вдалося прозвучати у своїх поетичних та прозових творах – «З книги першої, ще не виданої» (1961), збірках «Атомні прелюди» (1962), «Сто поезій» (1967), «На срібнім березі» (1978); у творах для дітей: оповідання «Бинь-бинь-бинь» і «Чорти», збірці «Андрійко-говорійко», книжках поезій: «Мак», «Літній ранок», «Літній вечір» та ін.

У 1984 році Миколі Вінграновському було присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка за твори для дітей.