П. Чайковський

ЛЕБЕДИНЕ ОЗЕРО

Балет на 3 дії

Лібрето В.Бегічева та В.Гельцера
Хореографія М.Петіпа, Л.Іванова, Ф.Лопухова
у редакції В.Ковтуна

Постановний склад

Диригент-постановник – нар. арт. України Олексій Баклан

Балетмейстер-постановник – нар. арт. СРСР,

лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Валерій Ковтун

Сценографія – нар. художник Росії В’ячеслав Окунєв

Художник костюмів – Ірина Пресс

Диригенти лауреат Міжнар. конкурсу Сергій Голубничий, Євген Воронко

Балетмейстери-репетитори – Оксана Хамровська, засл. арт. України Костянтин Віновой, Іван Козлов

Режисер, який веде виставуВіктор Соболєв

 

ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:

 

Одетта-Оділія

 лауреат міжнар. конкурсів Тетяна Циганкова

 лауреат Міжнар. конкурсу Оксана Бондаренко,

 лауреат Міжнар. конкурсу  Міе Нагасава,

Яна Губанова                        

Принц Зігфрід

 засл. артист України, дипломант міжнар. конкурсів Костянтин Віновой, 

 лауреат міжнар. конкурсів Ігор Хомищак

Михайло Щербаков

 

Ротбард, злий геній

засл. арт. України, дипломант міжнар.  конкурсів Костянтин Віновой,

 Олександр Душаков,

 Артем Тимчук.

Володарна принцеса

Ольга Білоцерківська,

Іванна Верба

Наставник принца

Анатолій Воронцов,

Володимир Гораш,

Володимир Липець

 

Лицар

Анатолій Воронцов,

Олександр Душаков

 

Па де труа

засл. арт. України, лауреат Міжнар. конкурсу Акарі Кавасакі,

лауреат міжнар. конкурсів Тетяна Циганкова,

лауреат Міжнар. конкурсу Оксана Бондаренко,

дипломант міжнар. конкурсу Дарина Крулевська,

Яна Губанова,

Вікторія Веласкес, 

Ольга Постернак,

 Алла Ситник,

Катерина Соколова

 засл. артист України, дипломант міжнар. конкурсів Костянтин Віновой,

 лауреат міжнар. конкурсів Ігор Хомищак,

 Михайло Щербаков

 

Наречені

 засл. арт. України, лауреат Міжнар. конкурсу Акарі Кавасакі,

 лауреат Міжнар. конкурсу Оксана Бондаренко,

 дипломант міжнар. конкурсу Дарина Крулевська,

 Вікторія Веласкес,

 Марія Воробей,

 Наталія Джупіна,

 Галина Гриньків,

 Яна Губанова,

 Ярослава Живолуп,

 Ірина Іванів,

 Маргарита Кузнєцова,

 Ольга Постернак,

 Алла Ситник,

 Катерина Соколова

Венеціанський танець

 лауреат міжнар.  конкурсів Ігор Хомищак,

 Мирослав Черноус,

  Михайло Щербаков

 

Іспанський танець

 дипломант міжнар. конкурсу Дарина Крулевська,

 Ольга Білоцерківська,

 Маргарита Кузнєцова,

 Олена Михайлова,

 Володимир Гораш,

 Олександр Душаков,

Владислав Євтушенко,

 Олексій Захарченко,

 Артем Тимчук

 

Угорський танець

 лауреат міжнар. конкурсів Тетяна Циганкова,

 Маргарита Кузнєцова,

 лауреат міжнар. конкурсів Ігор Хомищак,

 Олександр Душаков

 Сергій Гребельник,

Артем Тимчук

Лебеді, придворні, гості – артисти балету

«Лише та музика може зворушити, вразити і зачепити, яка вилилась з глибини схвильованої натхненням душі», – ці слова композитора Петра Ілліча Чайковського (1840–1893) можна з повним правом віднести до одного з чудових новаторських  його творів – партитури балету «Лебедине озеро».

Сьогодні це – найпопулярніший у світі балет. І тому важко повірити в те, що  його перша постановка принесла композитору болісне розчарування.

До Чайковського жанр балету не вважався вартим уваги серйозного композитора, роль музики зводилася в основному до супроводу танцювальної дії,  до створення ритмічної основи для танцю. Беручись до написання свого первістка у цьому жанрі – «Лебединого озера», композитор старанно вивчав балетні партитури А.Адана та Л.Деліба.  У листі до С.Танєєва він писав: «..я рішуче не розумію, яким чином у вислові балетна музика  може міститися щось осудливе!».

Замовлення на написання балету Петро Ілліч отримав від дирекції Московського Большого театру в 1875р. Лібрето, створене інспектором репертуару Московських імператорських театрів В.Бегічевим та відомим танцівником В.Гельцером, у своїй основі мало окремі сюжетні ходи та деякі імена героїв казки німецького письменника І.Музеуса. Партитура П.Чайковського перетворила традиційне балетне лібрето на ліричну поему з глибоким психологічним змістом. Композитор  збагатив балет досягненнями сучасної йому симфонічної музики і став першим творцем музичної драматургії вистави.

Реформа Чайковського у балетній музиці відкрила нові шляхи для розвитку хореографічного мистецтва, однак прем’єра вистави, що відбулася в лютому 1877р. у Москві,  розчарувала композитора та його друзів. Причина невдачі першої постановки була у творчій неспроможності балетмейстера В.Рейзингера, що знаходився  під владою звичної рутини і не зміг оцінити глибини музики. Одна з газет писала : «Рейзингер … проявив якщо не мистецтво, що відповідає його спеціальності, то чудове вміння замість танців влаштовувати якісь гімнастичні вправи».

Чайковському, на жаль, не судилося побачити тріумфу сценічного втілення «Лебединого озера». В лютому 1894р. у Петербурзькому Маріїнському театрі відбувся вечір пам’яті великого композитора, де було показано другий акт балету в новій постановці Л.Іванова. Саме тут балетмейстер створив поетичний образ зачарованої дівчини-лебедя і на цій основі поставив лірико-драматичну танцювальну картину, що відповідала емоційному настрою та симфонічному характеру музики. Нарешті неперевершена  симфонічна музика знайшла своє життя на сцені. Повністю балет було показано 15 січня 1895р.: Лев Іванов поставив лебедині сцени (другий та четвертий акти), а Маріус Петіпа – перший та третій акти балету. Провідні партії виконували італійська віртуозка П’єрина Леньяні, яка найбільше привабила публіку в ролі Одетти, та знаменитий  танцівник Павло Гердт. День прем’єри на сцені Маріїнського театру можна вважати справжнім початком  сценічної історії балету. Адже тут вперше було знайдено союз музики з хореографією і музика стала душею танцю. Постановка мала великий успіх, і саме з цією хореографією, звичайно ж, відредагованою  постановниками наступних поколінь, балет живе і сьогодні.

 «Лебедине озеро» – символ російського класичного балету. Наявність у репертуарі театру такого масштабного класичного твору є свідченням високого професіоналізму балетної трупи, майстерності солістів та кордебалету.

      Постановник вистави у Київському муніципальному театрі опери і балету Валерій Ковтун добре відомий як знавець та інтерпретатор балетної класики. Блискучий виконавець партії Зігфріда в минулому, він неодноразово звертався до постановки «Лебединого озера»,  зокрема на сцені Київської опери (1986), в Японії  в трупі «Очі Інтернешнл Балет» (м.Нагоя, 1995). Редакція, яка йде на сцені Київської муніципальної опери від 2001р.,  вперше була здійснена у Київському театрі класичного балету в 1989р., а згодом – поставлена у Югославії (м.Нові Сад, 1991) та Словенії (м.Марібор, 1997). Ця постановка має свою особливість. Поряд з шанобливим ставленням до класичної хореографії Маріуса Петіпа та Лева Іванова, використанням знахідок Федора Лопухова, балетмейстер пропонує власну редакцію. Валерій Ковтун відмовляється від щасливого фіналу, який ствердився в цьому балеті за радянських часів, і завершує  виставу загибеллю головних героїв. Саме такий фінал задумував Чайковський і таким був першопочатковий варіант лібрето. Герої балету гинуть, потопаючи в Озері сліз. Проте зло виявляється безсилим перед коханням. І у апофеозі Одетта і Зігфрід постають з’єднаними назавжди у чарівному світі вічної гармонії.

Провідні партії у прем’єрній виставі виконували з.а.України Ірина Гордійчук (Одетта-Оділія), Костянин Гордійчук (Принц Зігфрід) та Костянтин Віновой (Ротбард).

Балетна трупа театру показувала «Лебедине озеро» на гастролях у багатьох країнах світу, зокрема у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Швейцарії, Румунії, Великобританії.



Прем’єра вистави у Київському муніципальному театрі

опери і балету для дітей та юнацтва

відбулася 3 червня 2001



Тривалість вистави – 2 год. 40 хв.