Балетна слабоалкоголка

Одного травневого вечора, коли ще не спала спека, а змити денну втому і втамувати спрагу міг би лише келих гарного холодного пива, театр «Київ Модерн-Балет» своєю новою прем’єрою ствердив: істина не в вині. Якщо істина взагалі існує, її слід шукати у пиві. Створений за мотивами ірландських народних пісень та музики епохи Ренесансу (у доборі відчувається рука й обізнаність Олександра Курія, одного з кращих київських авторів музичних рішень вистав), новий балет хореографа Раду Поклітару так і було названо – «IN PIVO VERITAS». Хоч латиною це написано не зовсім коректно, однак у наш час, коли звичка писати есемеси латинкою – так уміщується більше символів – в’їлася просто у свідомість, у такій назві вбачається хвацька іронія, а головне – одразу зрозуміло й аудиторію, на яку розраховано виставу, і настрій та тематику спектаклю – задерикувато молодіжну, іронічну, легку, наче метелик, дещо забарвлену гіркотою перших розчарувань.

Звісно, справа не в пиві і взагалі не в алкоголі, інакше було б по-рекламному просто. Справа в антуражі, атмосфері бару, де можна зібратися після важкого дня або й взагалі замість роботи. Справа в житті і в тому, з чого воно складається – величезного обсягу людських стосунків. Романтика і сварки, кохання з першого погляду і зрада йдуть пліч-о-пліч, переплітаються, наче в гарному кіно.

Кінематографічність останніх творів Раду Поклітару (перед прем’єрою було показано попередню одноактівку «Двоє на гойдалці») просто вражає, хоча й послуговується він передусім мовою танцю, а не кіно. Втім жорсткий монтаж сцен і, як не дивно,.. поетизація повсякденного життя, разом із лаконічною сценографією і пластикою створюють враження, немов дивишся якусь по-справжньому хорошу серію короткометражок.

Сцена з вистави «IN PIVO VERITAS»

Відсилає до кіно й сольний виступ Анатолія Козлова, яким закільцьовує свій балет Раду Поклітару – з нього починається, ним, фактично, і закінчується: за столом у старовинній корчмі прокидається кудлатий бородатий дідуган, встає, похитуючись, дістає меча, грізно ним замахується і … засинає знову. Вакханалія, яка розпочинається опісля, цілком можливо, є лише важким пивним сном цього дивного застарілого лицаря.

На сцену радісно вибігає гурт дівчат та юнаків у кілтах (хоч це й не дуже монтується з ірландською музикою). І протягом вистави ми слідкуємо за тим, як вибудовуються стосунки саме між ними. Хтось знайомиться і одразу закохується, в інших розгортається драма «на трьох» – дівчина ніяк не може вибрати з-поміж двох хлопців. Ще два починають мірятися силою і вправністю. Ще один прудкий хлопчина перебігає від однієї дівчини до іншої, чим провокує між ними бійку, і ось уже їх жваво розтаскують по різні боки сцени.

Епізоди динамічно змінюють один одного, масові сцени – сольні номери, а народні мотиви – музична класика. Уважно слідкуючи за перебігом подій, розумієш – це саме життя. Як тонко і влучно хореограф разом зі своїми танцівниками мовою пластики вибудовує образи персонажів, передає їхній настрій, характерність ситуацій. Наскільки вдало підібрана музика, яка іноді виступає контрапунктом до сцен, що розгортаються прецінь драматично.

Утім, після перегляду цього одноактного балету лишається відчуття несерйозності побаченого. Минущості й мінливості. Наче це тільки ескізи, які створюються легким доторком пензля. Все – ніжні акварелі, які з паперу легко змити й перемалювати знову. Ця несерйозність підкреслюється й вибором місця й часу подій – не наш час (хоча всі ці юнаки й дівчата наче з сучасної молоді писані), а якийсь міфічний шотландсько-ірландський (вже в цій несумісності різних націй закладається п’янка легкість).

«IN PIVO VERITAS» – справжній «слабоалкогольний» балет, без важкого дурману драми й трагедії. І можна заспокоювати себе тим, що це лише один вечір у барі, наступного разу може скластися все інакше. А тепер – алкогольне сп’яніння швидко випарується зі спекою, так задерикувато розважившись, молодь розбіжиться по домівках, і тільки всіма забутий кудлатий дідуган буде й далі куняти за столом, згадуючи чи переживаючи уві сні свої давні подвиги.

Надія Соколенко

Фото надано театром «Київ Модерн-Балет»