Моцарт і Доніцетті в артистичній вітальні на Подолі

 

Артистична вітальня Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей і юнацтва відкрилася недавно, але тут уже відбулося дві прем'єри: опери "Бастьєн і Бастьєнна" В.-А. Моцарта і "Рита" Г.Доніцетті. Обидва спектаклі створені у форматі "сітіком-опер". 

Глядачі вже зайняли свої місця і з нетерпінням чекають початку вистави. Раптом з'являється робітник з драбиною, вдає, буцім щось ремонтує. "Робітник" виявляється артистом, який виконує партію Беппо в опері Доніцетті "Рита". Беппо просить музику для Рити. І музиканти заходять у глядацьку залу, розсідаються й починають "будити" героїню. Вона з'являється, зовсім заспана, з-за бордюру на другому поверсі глядацької зали, після чого спускається східцями театру в Артистичну вітальню… І починається дійство.

В обох операх ("Рита" і "Бастьєн і Бастьєнна") головні партії віддані Дар'ї Литовченко. Її сопрано звучить у двох спектаклях природно й сильно. 

Ця солістка прийшла в Дитячий музичний театр у вересні минулого року. За короткий період встигла виконати кілька провідних партій у мюзиклах та казках. 

Крім того, вона виконує партії в операх, поставлених на Великій сцені Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського (Маргарита в опері Ш.Гуно "Фауст", Земфіра в "Алеко" С.Рахманінова).

Цього ж вечора, в Дитячому музичному, Дар'я грає ту саму Риту, хазяйку невеликого однойменного готелю. Він побудований на гроші колишнього чоловіка героїні — пірата, що втопився морі, як вважає сама героїня. Рита постійно б'є свого нинішнього чоловіка Беппо і примушує його працювати. Тим часом у готель, дорогою в Алжир, заявляється сам Гаспар, колишній чоловік, він же — пірат. Виявляється, він живий. Тут усе й починається…

Дар'я Литовченко в цій виставі демонструє не тільки талант оперної співачки, а й чудовий артистизм. 

— Мені подобається працювати з різними режисерами, кожен із них дає щось своє, — каже співачка. — Дмитро Тодорюк, із яким ми працювали над оперою Моцарта "Бастьєн і Бастьєнна", наприклад, навчив мене переживати кожну емоцію й кожне слово моєї героїні по-справжньому. На одній із репетицій він сказав хорошу фразу: "Ви з Бастьєнною дуже схожі, в цьому й уся складність. Найскладніше грати саму себе". Дмитро ділився з нами своїм акторським досвідом, розповідав, з якими труднощами зіштовхувався особисто він, і що нам треба робити, аби цього уникнути. А ось особливості роботи Лади Шиленко, постановниці "Рити", в тому, що вона не любила зупиняти дію, ми грали номер від початку до кінця, а потім уже робили розбір польотів. Щось у цьому є, адже, часто зупиняючись, складніше потім увійти в потрібний стан героїв. Лада використовувала для дії другий поверх Малої сцени, це було гарно". 

Як каже Лада Шиленко, наступною прем'єрою в Артистичній вітальні буде постановка опери Віталія Кирейка "У неділю рано…", за мотивами повісті Ольги Кобилянської.

Мала сцена відкриває нові творчі перспективи. Глядач перебуває так близько до артистів, що починає відчувати себе частиною дії. Виникає повний ефект присутності, та й дія будується таким чином, щоб залучити глядача. Якщо говорити про останню оперу — наче ми є постояльцями готелю "Рита" і спостерігаємо багато сцен — у деталях, у розвитку. 

Як кажуть у театрі, скоро цей простір буде адаптовано для камерних постановок, камерних концертів. Пропонують зробити систему кондиціювання, — влітку тут особливо спекотно. Наступний сезон цього театру — ювілейний, 35-й. Отож буде над чим працювати.