Крізь темряву пробивається промінь надії…

«Di-es i-raе, di-es illa, solvet saeclum in favilla» («День гніву, той день перетворить світ у попіл») грянув хор. Світло й тінь, смерть і воскресіння. Звуки труб янголів Судного Дня і картини Всесвітнього містеріума. У цьому весьМоцарт. Моцарт – композитор, Моцарт – містик… «Requiem» у виконанні хору та симфонічного оркестру Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, це не просто музичний твір, це космічна повість. Таїнство, що то підносить нас до небесних висот, то скидає у темряву пекла. «Mors stupebit et natura, Cum resurget creatura» (Смерть і природа замруть, Коли творіння воскресне), звучить латиною магія слів… Крізь темряву пробивається промінь світла та надії…

«Requiem» – це заупокійна меса, та останній твір композитора, і мабуть наймістичніший. Недаремно Вольфганг Моцарт якось у розмові сказав: «Мені здається, що я пишу «Requiem» по собі», геній передчував, що віддасть творінню всі свої життєві сили …

«Ми знаємо, що Моцарт не встиг дописати свій твір, наприклад, мою улюблену частину «Lacrimosa» вже завершував його учень. Але «Requiem» є настільки потужним, що торкається найглибших струн душі не лише слухачів, а й диригента, солістів, усіх виконавців, – розповідає головний диригент Сергій Голубничий, – Коли я стою за диригентським пультом, перед моїми очима проходять десятки, сотні картинок: страждання, радість, світло й визволення від страждань».

«Завжди є різниця, коли ти слухаєш і коли ти виконуєш. Коли ти виконуєш, то пропускаєш крізь себе, без цього ніяк не можна. Кожне виконання, як вперше – нові відтінки, нові емоції, враження. Не можна двічі увійти в одну воду, також не можна двічі однаково виконати одну й ту ж саму музику», – ділиться враженнями головний хормейстер Анжела Масленнікова.

У Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва «Requiem» вперше було виконано у 1996 році до десятиріччя Чорнобильської трагедії.

«Зі сцени театру «Requiem» Моцарта звучить вже багато років, – пригадав художній керівник театру Віталій Іванович Калітовський, – саме 28 лютого, його вперше було виконано у 2014 році на 9-й день після розстрілів на вулиці Інститутській. І відтоді ми у ці дні виконуємо твір Моцарта, як данину пам’яті тим, хто пішов із життя та нагадування про ті трагічні події тим, хто живе».

Олександр Тарасов

Фото з архіву театру