«12 місяців» по-київськи

Балетний диригент Олексій Баклан дебютував у жанрі дитячої опери

Юлія БЕНТЯ

ФОТО ГЕННАДІЯ ГЛАВІЦЬКОГО

 

СЦЕНА ЗІ СПЕКТАКЛЮ

 

Казку «Дванадцять місяців» Маршака знають, мабуть, усі. Тепер її музичну версію (однойменну оперу петербурзького композитора Сергія Баневича) можна побачити на сцені Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Маленькій неслухняній Королеві (на прем’єрній виставі її партію виконувала Рузанна Чабанова) набридли уроки мудрого Професора (Михайло Ракосій). Аби довести, що її влада сильніша за закони природи, Королева забажала від своїх підлеглих посеред зими кошик пролісків — інакше Новий рік в королівстві не настане ніколи. У Мачухи (Тетяна Странченко) та її рідної Доньки (Олена Гребенюк) здоровий глузд перемогла жадібність, і вони відправили до зимового лісу Пасербицю (Тамара Ходакова). Проте стається диво: біля чарівного озера нещасна дівчина замість неминучої смерті знаходить свою справжню сім’ю — братів-місяців (задіяна практично вся чоловіча частина вокальної трупи театру). Лайливі Мачуха й Донька перетворюються на собак. Королева ж разом з усіма робить перший крок в Новий рік розумнішою й добрішою.

Для художнього керівника театру, визнаного балетного диригента Олексія Баклана «Дванадцять місяців» — теж свого роду перший крок у непростий, доволі специфічний жанр дитячої опери, де важливо не лише правильно розставити акценти, увиразнити основні музичні теми, а й дати змогу чітко висловитись кожному з персонажів — від Зайчика й Білочки (Наталя Пелих, Марія Буймістер співають, тримаючи в руках симпатичних ляльок) до Солдата (Дмитро Іванченко) з Гофмейстринею (Вікторія Осадчук). Що, зрештою, йому пречудово вдалося. Художник-постановник Андрій Романченко, відомий за багатьма театральними роботами по всій Україні (у Києві можна побачити його «Задунайця за порогом» театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» або «Непорозуміння» на «Вільній сцені»), спорудив рухому декорацію, яка обертається по колу, повсякчас виблискує новими гранями й тим самим відтворює невпинне крокування часу.

Режисера-постановника «Дванадцяти місяців» Оксану Тараненко дебютантом не назвеш, проте на сцені театру опери і балету для дітей та юнацтва це її перша повноцінна робота (до того були лише «напів-вистави» — театралізовані концерти та закриття сезонів). Для вітчизняного музичного театру, якому давно бракує свіжого режисерського бачення, Оксана рідкісної цінності кадр. Одержавши музичну освіту (у 1994 році закінчила Київське музичне училище ім. Глієра), вона поступила в Київський театральний інститут, на курс Леся Танюка, який закінчила у 2000 році. Відтоді ставила на сценах Оперної студії Національної музичної академії ім.Чайковського, Донецького театру опери та балету ім.Солов’яненка, Націо нальної філармонії України. Нова робота Муніципальної опери показала, що Оксана Тараненко — режисер, який вміє працювати з вокалістами та хором (хормейстер-постановник — Анжела Масленнікова), тонко відчуває структуру вистави, уміє розповідь «про вічне» прикрасити терпкими крихтами із сьогодення. Ще одна кадрова знахідка театру — балетмейстер-постановник Крістіна Шишкарьова. Її, викладача танцю джаз-модерн в театрі «Київ модерн-балет» Раду Поклітару, спершу залучили до роботи над оперою «Перса Тіресія» (прем’єра 2010 року). «Дванадцять місяців» — її друга і, сподіваємось, не остання робота в Муніципальній опері — театрі, який з кожним роком здається все молодшим і привабливішим.