Жінки в танці

Наприкінці сезону в Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва покажуть одразу два нових балети, присвячених жіночим історіям,— «Жінки у ре мінорі» керівника «Київ Модерн-балету» Раду Поклітару та «Видіння Рози» його учня Олексія Буська.

Наталка ГАЙ | спеціально для «Хрещатика»

полоса

Раду Поклітару вирішив взятися за класику: спочатку хореограф-балетмейстер думав зробити постановку на музику Моцарта, але врешті обрав Перший концерт для клавіра з оркестром ре мінор Йоганна Себастьяна Баха. Адже, як він зізнається, закоханий у цю музику ще з 1993 року і сподівається, що «роман» взаємний. Ще одним джерелом натхнення під час роботи стала п’єса «Дім Бернарди Альби» Федеріко Гарсія Лорки, жіноча драма про долю деспотичної матері і її п’яти незаміжніх дочок. Іспанською пристрастю і експресією наповнений і сам балет «Жінки у ре мінорі». На сцені розгортається трагічна історія про неіснуючу жіночу дружбу: під поліфонії Баха танцівники демонструють всю гаму почуттів, від заздрості до ненависті. За сюжетом у виставі — 16 головних героїнь, партії дівчат виконують також і чоловіки. «Уніфікувати» їх узявся художник по костюмах Дмитро Бурята, створивши силует, стилізований під добу середньовіччя — з корсетом і пишною спідницею.

Другий прем’єрний одноактний балет — «Видіння Рози» учня Раду Поклітару, балетмейстера Олексія Буська. «Це вже добра тенденція, коли всередині колективу з’являються талановиті хореографи,— говорить Раду Поклітару.— І у них є всі можливості для повноцінної постановки на великій сцені». Для Олексія вистава не є дебютом, минулого року він поставив спектакль «Пори року», який номінувався як кращий режисерський дебют на престижній театральній премії «Київська пектораль». Так само, як і в «Порах року», балетмейстер залучив до співпраці сучасного композитора Олександра Родіна. На створення нової вистави «Видіння Рози» Олексія Буська надихнув легендарний балет «Російських сезонів Дягілєва» «Видіння троянди» («Le Spectre de la rose») на музику Карла Марії фон Вебера. Це історія про дівчину, яка заснула після першого в житті балу і уві сні танцювала з примарою троянди. В постановці ж Олексія Буська історія сумніша: Розою звуть невиліковно хвору дівчину, мати якої щодня ставить їй стару платівку (єдине, що може заспокоїти дочку). «Спочатку це була історія про хвору дівчинку, ув’язнену у тілі, потім — про матір, яка самовіддано присвячує життя дочці,— розповідає балетмейстер.— В цілому ж це вистава про душу, страждання, народження і смерть». Окрім двох головних героїнь — матері в чорному і дочки Рози в білому, у виставі з’являється ще злодій (його грає сам Олексій Бусько). До речі, виконуватимуть балет у супроводі оркестру.

Завершувати театральний сезон прем’єрами для КМАТОБу стало вже майже традицією. Минулого року «Київ Модерн-балет» попрощався з глядачами виставою «Лебедине озеро. Сучасна версія»